+38 (044) 537-36-86
+38 (044) 537-36-86



ukrtelemed@ukrtelemed.com.ua

Вплив порушень сну на здоров’я людини і суспільства в цілому – прес-конференція 15 березня 2019 року у Всесвітній день сну

Без рубрики

 

Організатор: Всеукраїнська громадська організація «Українська асоціація медицини сну».

Учасники: Юрій Погорецький – к.м.н., кардіолог, сомнолог, президент Всеукраїнської Громадської організації «Українська асоціація медицини сну», головний лікар лабораторії сну «Укртелемед»; Дарія Костюкова – завідуюча  кабінетом «Комплексного нейромоніторингу з Дитячою Лабораторією Сну» відділення інтенсивного виходжування глибоко недоношених дітей Неонатологічного центру Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», дитячий невролог, неонатолог, лікар функціональної діагностики, аспірант НМАПО імені П.Л.Шупика; Юлія Кузуб – секретар Всеукраїнської Громадської організації «Українська асоціація медицини сну», керівник направлення лабораторії сну «Укртелемед».

Питання до обговорення:

Важливі особливості  сну для населення країни.

Особливості сну в педіатрії.

Внесок ВГО «Українська асоціація медицини сну» в розвиток  сомнології в Україні.

Підсумкові матеріали:

Що потрібно для здорового сну – поради лікаря

Сьогодні, третьої п’ятниці березня, відзначається Всесвітній день сну.

Про те, як правильно спати і яким захворюванням можна запобігти, налагодивши нормальний сон, на прес-конференції в Укрінформі розповів сомнолог, головний лікар лабораторії сну «Укртелемед», кандидат медичних наук Юрій Погорецький.

“Цього року Всесвітній день сну відзначається під лозунгом “Здоровий сон — здорове старіння”. Від 50 до 100% пацієнтів з різними хронічними захворюваннями, а також при невідкладних станах, мають порушення сну та порушення дихання у ві сні – хропіння та апное, зупинки дихання уві сні. Діагностика, терапія, хірургія, реабілітація в усіх медичних напрямках повинні починатися з діагностики та лікування порушень сну та дихання уві сні”, – сказав Погорецький.

За словами лікаря, апное — стан, який характеризується наявністю хропіння, періодичним спаданням верхніх дихальних шляхів на рівень глотки, перериванням легеневої вентиляції при збереженні дихальних зусиль. Люди, які страждають на апное, можуть переживати по 400-500 зупинок дихання за ніч, що сумарно, за словами лікаря, становить 3-4 години, коли людина просто не дихає. Все це призводить до зниження рівня кисню – гіпоксії, переривання самого сну і, як наслідок, погіршення якості життя – сонливості вдень, ризику заснути за кермом, дратівливості та втомі.

Особливий ризик апное має для людей з кардіологічними захворюваннями. За статистикою, найбільше звернень до лікарень по “швидкій” пацієнтів з інфарктами та інсультами саме вночі.

За словами Погорецького, з порушеннями сну та дихання часто пов’язані і епілептичні прояви вночі, енурез, бронхіальна астма, гормональні порушення, цукровий діабет.

Також Погорецький зазначив, що вчені знайшли зв’язок між розвитком онкологічних захворювань та порушеннями сну. Так, за даними одного з досліджень працівників денної та нічної змін, лікарі виявили зв’язок між кількістю випадків раку молочної та передміхурової залоз та часом роботи пацієнтів. Виявилося, що частіше випадки онкозахворювань фіксують саме у тих , хто працює в нічну зміну та має порушений режим сну.

Тому, за словами вченого-медика, важливо перш ніж встановлювати діагноз, з’ясувати чи немає у людини проблем зі сном. Зробити це можна за допомогою сомнографії в сомнологічній лабораторії. На тіло людини кріплять низку датчиків, що знімають до 12 показників, по яких можна виявити порушення в різних системах організму, якщо є порушення сну. Також у багатьох випадках вирішити проблему можна, застосувавши СРАР-терапію (укр. СІПАП-терапію) — так званий штучний режим вентиляції легенів, який використовується при лікуванні нічного хропіння та порушень дихання уві сні.

“Це спеціальний прилад, який дозволяє ліквідувати уві сні порушення дихання. І більшість пацієнтів (з проблемами здоров’я — ред.) могли б доїхати до реабілітації (наприклад, у випадку серцевого нападу через зупинку дихання уві сні — ред). 78% пацієнтів з артеріальною гіпертензією мають різну ступінь апное та потребують діагностики та СРАР-терапії. Мільйони пацієнтів кардіологічного профілю потребують діагностики та лікування СРАР-терапією”, – наголосив Погорецький.

Також, за його словами, така діагностика необхідна, а терапія була б корисна і вагітним жінкам, які також можуть мати розлади дихання уві сні. А це безпосередньо відображається на здоров’ї майбутньої дитини і навіть впливає на строк ії народження.

Натомість, за словами лікаря, про здоровий сон треба дбати завжди, налагодивши нормальний режим та розпорядок дня, та дотримуючись правил гігієни сну. Визначити, чи є проблеми зі сном, можна придивившись уважніше до власного стану і самопочуття.

“Перші ознаки порушення сну — депресія, а потім психологічні проблеми, кардіологічні проблеми. Потім ендокринологічні порушення та метаболічний синдром. Ви можете самостійно визначити чи є проблеми зі сном, якщо ви зранку не виспалися, відчуваєте втому, є підвищений тиск чи підвищився рівень цукру в крові, часте відвідування вбиральні вночі, якщо засинаєте за кермом. А також якщо спостерігаються депресії, конфлікти на роботі. Треба спробувати проаналізувати причини цього, і зробити це можна в лабораторії сну”, – сказав Погорецький.

Лікар наголошує, що в побуті перш за все потрібно дотримуватися певного ритуалу чи дисципліни сну. В кімнаті повинно бути темно, тихо. Різноманітні гаджети, як то телефони, планшети, ноутбуки, а також телевізори, зі спальні необхідно прибрати.

“На 40% менше мелатоніну від синього екрану монітора. А саме цей гормон є ключовим у формуванні сну”, – каже Погорецький.

Спати, за його словами, потрібно в середньому не менше 8 годин – з 22 години вечора до 6 години ранку. Саме з 22 години починається вироблення організмом мелатоніну. А в дітей – з 19-20 години. Тому всі розваги, фізичні активності варто завершувати до 19 години. Перед сном потрібно прийняти неконтрастний душ або ванну. Температура повітря в кімнаті вночі має становити близько 20 градусів.

Також, за словами лікаря, можна підсилити їжу продуктами, багатими на триптофан, який сприяє виробленню мелатоніну організмом – це м’ясо індички, кроля, голландський сир, горіхи, нежирна бринза, молоко з медом, червона та чорна ікра.

А от тонізуючі напої, такі як чай, кава, різноманітні тоніки та газовані напої, можна вживати лише до 13 години. Надалі варто обмежитися трав’яними чаями.

Також лікар радить вести щоденник сну – записувати, коли з яких причин переривався сон, що впливає на якість засинання.

Можливо, варто виокремити так званих “токсичних” людей, які дратують, і обмежити з ними спілкування після 18-19 години. Загалом, за словами лікаря, з цього часу до початку сну взагалі потрібно виключити спілкування на робочі теми, потік інформації з інтернету, спілкування в соціальних мережах.

;